Морський чорний камінь гасить тишу
Я сьогодні з ним тут залишу
ще серпневе небо,
в яке дощові хмари
поки заходять в гості,
і ні жалю, ні злості, - літо було жарким,
каміння було теплим,
море було вічним, очі навпроти - щирими,
всі ці місця впертої сили
знов розштовхали мій драйв,
і рок"н"ролл запалав серед купи байдужих,
збентежених, сірих та синіх.
Бачиш колони мостів, де самотні втомлені
ангели дивляться вниз,
серед їх крил тріпотять прапори,
їх осінні жовтаві вітри гладять їх, заспокоююють,
ангели ж, обіймаючи власні ноги,
дивляться, дивляться, дивляться,
а тоді зітхають і закурюють,
роблять добрий ковток вина з тетрапака
й летять на телевежу, червоні іскри, яких ти бачила -
палаючі серця ангелів, які, склавши крила,
сплять на найвищих дахах,
на найвищих щоглах мміста,
яке починає жовкнути
2.09.2013 00.15








